Пароніхія – гнійне захворювання в подологічній практиці

Пароніхія – це гнійне запалення бічних нігтьових валиків (частіше за все проксимального валика) внаслідок потрапляння бактеріального чи грибкового інфекційного агенту.

Характерними симптомами для пароніхії є:

• помітний набряк бічних  нігтьових валиків пальців;
• постійний ниючий біль у пальцях, особливо якщо торкнутися запалених ділянок;
• почервоніння шкіри навколо нігтьової пластини;
• зміна забарвлення нігтя на жовто-червоний колір;
• почервоніння (гіперемія) шкірних покриві біля нігтьової пластини;
• виділення гною з під нігтьової пластини;
• болісні відчуття при натисканні на нігтьову пластину;
• порушення функції пальця;
• гіпертермія місце або загальна.

При виникненні таких симптомів треба негайно звернутися до медичного працівника.

Діагностика:

• діагностика даного захворювання починається зі збору анамнеза ( в якому треба вияснити давність та механізм травми нігтьової пластини або валика);
• візуальний огляд пальця;
• рекомендовано зробити ультразвукове дослідження м’яких тканин;
• рентгенографію в двох проекціях.

Лікування:

• консервативне – ванночки з 10% розчином NaCl, прийом нестероїдних протизапальних препаратів, антибактеріальна терапія. При неефективності даної терапії показане хірургічне лікування.
• хірургічне лікування проводиться під місцевою анестезією. Класичним видом лікування є видалення нігтьової пластини, але з розвитком технологій, такої спеціальності як подологія, намагаються максимально зберегти нігтьову пластину. Саме тому видаляють тільки уражену частину нігтьової пластини.

Клінічний випадок: пацієнтка Л., займається декоративними роботами, постійно працює з квітами (трояндами), термопістолетами та іншими факторами, які призводять до травмування нігтьової пластини. Відмічає постійні травматизації нігтя, то проколе палець шипом троянди, то отримає опік після роботи з термопістолетом. Так і в цей раз не звернула увагу, коли зі сторони дистального валика проколола палець в зоні гіпоніхія, а на додачу отримала опік клеєм з термопістолету. Зони ураження не обробляла антисептиками, перев’язок не виконувала, продовжувала працювати в звичному режимі. Через чотири дні відчула болі «сіпаючого» характеру в зоні матриксу першого пальця кисті. Вдома почала робити ванночки з 10% розчином NaCl. Стан не покращився. Інтенсивність болей збільшилася, звернулися за медичною допомогою.

При огляді (рис.1 та рис.2) відмічається гіперемія в зоні проксимального валика, різкі больові відчуття в зоні дистального валика, де відмічається виділення гною з зони гіпоніхія. Нігтьова пластина відшарована від нігтьового ложа, рухома, болюча при пальпації. Відмічається розповсюдження гною від зони гіпоніхія до зони матриксу.

Вирішено виконати санацію, дренування гнійника без видалення нігтьової пластини (рис.3). По ходу ранового каналу виконане видалення відшарованої нігтьової пластини до зони матриксу, відмічається до 3.0 мл гною (рис.4). Зона гнійника оброблена антисептиками широко спектру дії, накладена стерильна пов’язка. Дані рекомендації -  обробляти рану 2 рази в домашніх умовах антисептиками широкого спектру, асептична пов’язка, ванночки з 10% розчином NaCl при температурі до 40 С 15 хвилин на день перед перев’язкою, фотофіксація. Через 5 діб (рис.5) запалення зняте, нігтьове ложе та нігтьова пластина почала відновлюватися.

Висновки:

• консервативні методи лікування ефективні на початкових стадіях захворювання;
• вибір тактики лікування залишається за лікуючим спеціалістом;
• видалення нігтьової пластини не є обов’язковим при пароніхії.